НА КРАЩЕ. ДОВІРЯТИ СВОЄМУ СВІТУ

Місто захопили абітурієнти. Протягом останніх двох тижнів воно вислуховувало їхню радість, коли ті телефонували рідним, аби ощасливити звісткою про проходження на державне замовлення, або ж навпаки - втішало, втирало гіркі сльози та спостерігало за болючим розчаруванням, коли серед прізвищ у списках не було виявленого найголовнішого - свого.
За ці дні я бачила чимало емоцій, які неможливо було проігнорувати, а тільки пройнятись, мовчки розділити радість незнайомців чи ж поспівчувати їм, подумки погладити по плечах і сказати, що це на краще. І не збрехати, бо то не той випадок, коли солодкі слова промовляються, аби лишень заспокоїти співрозмовника. Вони правдиві. Все - абсолютно все - відбувається нам на благо. Навіть якщо зараз здається, що це кінець. Пройде деякий час і прийде розуміння, що той переломний момент, який збив з ніг, мав вагоме значення і вів вгору.

Болить, коли плани не збуваються, коли все йде не так, як очікувалось, коли давнє бажання збувається у когось іншого. Та це не смертельно. Це лише одна відмова, а попереду ще стільки можливостей! У мене є не один товариш, який поступив не туди, куди прагнув, або ж взагалі нікуди не поступив. І вони щасливі зараз! Вони б не стали нічого змінювати. Хтось відкрив для себе нове місто, познайомився з чудовими людьми і зараз, коли є можливість все змінити і реалізувати те давнє бажання, вони відмовляються, залишившись у своїх реаліях, в яких їм вже добре; хтось виграв один рік, який з користю провів за самовдосконаленням, роботою, новими проектами.

Так, цей допис адресується тим, хто провів у відчаї кінець липня - початок серпня. Моє серце омивається кров'ю, коли я бачу молодика, котрий не зумів поступити. Кожного разу хочеться сказати, що то не його вина. Значить то не вірний шлях, потрібно звернути в іншу сторону, озирнутись навколо й побачити інші варіанти та можливості.

Якщо вже так відбулось, то прийміть це. Не потрібно картати себе, понижувати власну самооцінку, вважати, що Ви не гідні найкращого. Прийміть відмову, знайшовши свої переваги у цьому. А вони будуть, впевнена. Варто тільки забути про негативне мислення, яке все руйнує та сприяє появі депресії. Погляд та сприйняття ситуації вирішує чимало. Можна місяць провести в ліжку, ледарюючи перед телеекраном, а можна знайти гідне рішення, яке наситить буденність хорошими емоціями та враженнями.

Ми звикли слідувати стандартній схемі: школа - університет - робота - пенсія. Та вона не є правильною, адже для кожного існує своє "правильно" і "краще". Потрібна неабияка сила та відвага, аби протистояти стереотипності та шаблонності, але воно того варте. Якщо відчуваєте, що не готові, то можливо і не потрібно? Якщо знаєте, що воно не Ваше, то навіщо намагаєтесь? Живіть для себе, в тому темпі, в якому комфортно саме Вам, а не іншим. Ніхто, окрім Вас, не має права вирішувати що, як і коли робити.

— завжди Ваша,
Аляска.
Blog Widget by LinkWithin