.jpg)
Будучи малечою, мені на очі попався один фільм, назви та сюжету якого я вже не згадаю. Лише одна деталь, що міцно в’їлась в мою пам'ять: головна героїня натягнула величезну сітку вздовж стіни свого будинку та, ходячи кожного дня на пляж, збирала звідти всякий непотріб, чіпляючи його на свою стіну. В кінці сітка була повністю обвішана речами-нісенітницями, які в сукупності утворювали щось геніальне.
Кожній творчій людині необхідно мати простір для натхнення. Проте більшість підлітків стикаються з однією проблемою – батьки не довіряють кімнату своїй дитині, в якої буйно грає фантазія. Хто знає, наскільки шалено вона хоче облаштувати свій простір? Побоювання батьків зрозумілі, адже перед їхніми очима одразу ж повстає кімната у чорних тонах, повністю обвішана черепами, або ж стіни, обмальовані яскравими красками, що утворюють потворний орнамент.
В мене була така ж проблема. В своїй кімнаті мені не подобається більша половина речей, котрі для мене є сміттям, що не тільки псують естетичний вигляд мого середовища, але й внутрішнє сприйняття. Мені було важливо мати у своїй власності хоча б куточок, який розростеться вже коли в мене буде власне житло. Доволі довго я приглядалась до «Дошки натхнення», вона вабила своєю оригінальністю та цікавими речами зображеними на ній. Пошуки основи, себто самої дошки, не завершились успіхом, та це не зупинило мене. Завітавши у найближчу канцелярську крамницю, придбала ватман, краски, пензлі різного розміру, різнобарвні кнопки.
Розстеливши ватман на підлозі, почала креслити в думках, що і де повинно розташовуватись. Почала з головного – надпису, поступово добавляючи нові деталі. Вже більше року мій ватман висить над моїм ліжком. Просинаючись, я одразу бачу таку собі картину, детально її розглядаю. Досі продовжую наповнювати її малюнками, написами, білетами з концертів, автографами та безліччю інших дрібничок. Цей звичайний білий ватман перетворився в щось більше – в мої спогади. Я старюсь зафіксувати усі значні події/речі – від чогось надзвичайно важливого до синьої будки Доктора – Тардіс.
Осінь надихає, а холодна погода сприяє проведенню часу в затишній домівці. Чудовий час, аби створити свою дошку натхнення. Починати треба з основи, бажано не такої простої як в мене, а чогось більш значимого. Запитайте у знайомих, полазьте по базарі, канцелярський магазинах, можливо щось знайдете, що би підходило саме вам. Дошка може бути магнітною, що полегшить роботу та ваш час, пробкова – саме таку я шукала – проста у використанні, грифельна – для неординарних, маркерна – більше підходить для записів та роботи. Я би рекомендувала 2 перших. На магнітну ви можете прикріпляти вирізки з журналів, фотознімки, значні для Вас тексти тощо. Те ж саме стосується пробкової, за однією відмінністю – замість магнітів озбройтесь булавками. Багато хто йде нестандартним шляхом, прикріплюючи на стіну сітку – як це було в фільмі. Виглядає цікаво та екстраординарно, можливо саме такий варіант підходить і Вам? Перед Вами величезний простір рішень, головне підключити фантазію.
Дошка повинна органічно вписуватись в інтер’єр кімнати, тому слід добре подумати, де саме вона буде розташовуватись. Найпопулярнішим вибором є робоче місце. Саме на стіні над столом, де проводиться основна робота і затрачається найбільше часу, найчастіше красуються різноманітні фотографії, ескізи, малюнки, мотивуючи фрази. Час-від-часу слід дати вашому розуму перепочити, відволіктись на щось більш приємне для душі. Дошка натхнення саме для цього!
Вибір змісту дошку необмежений. Головне, щоб Вам приносив задоволення процес її створення та результат. Беріть в руки інструменти: ручки, гуаші, пензлі, ручки, олівці і т.д. Починайте творити, виплескуючи на поверхню своє внутрішнє бачення світу.
Аляска.
