НАЗУСТРІЧ ВНЕВНЕНОСТІ


Ми так сильно боїмось невдач, що опускаємо руки завчас. Падіння болісно вдаряє по нам, відбиваючи бажання піднятись, отряхнутись та, вже з сильнішим поривом й подвійним прагненням, досягнути своєї мети. Зробити все від нас залежне, в кінці усміхнутись, промовляючи: "Я це зробив!"
Проте є одна, усім відома істина - на словах все завжди легше. На що я наведу теж відому прикмету: "Вовків боятись - в ліс не ходити". Тому забуваємо про всі страхи, сумніви та впевнено крокуємо назустріч своєму майбутньому. Саме своєму - такому, яким ми його намалюємо. Не батьки, не родичі чи друзі, або ж просто знайомі... лише ми. Це буде наш вибір. Наше досягнення.
Я досі продовжую боротись зі своїми внутрішніми страхами. Ця боротьба буде не лише запеклою, але й довгою. Слід виходити із своєї зони комфорту, назустріч новим враженням, які будуть теплом віддавати десь всередині.

Я досі продовжую боротись зі своїми внутрішніми страхами. Ця боротьба буде не лише запеклою, але й довгою. Слід виходити із своєї зони комфорту, назустріч новим враженням, які будуть теплом віддавати десь всередині.

Одним із головних моїх внутрішніх страхів є самотність. Як в плану більш глобальному - залишитись без близьких, так і доволі мізерному - піти кудись в самотності. Я боялась навіть в кінотеатр піти одною, думаючи, що всі будуть дивитись на мене з думками: "Ха-ха, невдаха! Навіть немає з ким в кіно піти". Проте не те, що немає з ким, іноді ця самотність необхідна в кінозалі, щоб в повній мірі насолодитись кінострічкою, яку з нетерпінням очікував. Знайомі часто відмовляли на мої пропозиції кудись піти, відвідати концерт, виставку, той самий кінотеатр. Тому я залишалась вдома, жаліючи, що не зможу побачити те, що так сильно хотіла, через власне боягузтво. Зрозуміла, що пора щось міняти, коли прийшли думки про те, що я пропускаю щось значне в своєму житті. Захотілось добавити більше фарб, емоцій, почуттів. Тому я почала з малого - перегляду фільму. Можливо я не одна така, тому дійте, це не страшно, перевірено на власному досвіді. Почніть з ранкових сеансів, коли людей буде зовсім мало та таких одинаків, як Ви, набереться достатня кількість.

Побути наодинці зі своїми думками часто буває так само необхідно, як вдихнути чисте повітря, повністю заповнюючи прорстір легень. Коли домашня обстановка надоїдатиме, візьміть з собою блокнот, навушники та відправляєтесь або гуляти по місту, або посидіти в улюбленому кафе за апетитним десертом.

Довго залишатись у заручниках своєї квартири, була б моя воля, заборонила. Після таких 3-4 днів не хочеться робити нічого, лише валятись на зручному дивані, дивитись в монітор комп’ютера, стежачи за начебто цікавою картинкою серіалу. Виходити на вулицю, до природи, до людей, до вражень бажання відпадає. Тому старайтесь якомога більше спілкуватись, гуляти, а вдома проводити час з користю.
Всім властиво боятись, шукати відмовки: "Це точно мені не під силу". А Ви пробували? Намагались? І не потрібно потім, в майбутньому, жаліти себе, нарікаючи на життя. Потрібно було думати про це в молодості, коли всі можливості знаходились перед Вами. Зараз.

Волонтерство - універсальна річ. Воно приносить не лише розважальний настрій, але й користь. Ви вливаєтесь в нову атмосферу, знайомитесь з безліччю, не схожих один на одного. людей. Воно відкриває нові двері, щоб проявити себе. Якщо зумієте відкритись, перебороти "внутрішніх демонів", то поринете у свій нових вражень, досвіду і надзвичайної атмосфери. Мій перший досвід волонтерства був не зовсім вдалим. Хорошого волонтера з мене не вийшло, проте я змогла насолодитись спілкуванням з неординарними та творчими особистостями, проникнутись їхніми думками. Це був мистецький фестиваль, де зі сцени віщали надзвичайні особистості. Завдяки тому дню я відкрила для себе багатьох письменників, музикантів, таких як Марк Лівін, Іван Байдак, Андрій Любка, гурт «Фіолет», «Один в каное» та іншими, за творчістю яких стежу досі й не перестаю ними захоплюватись.

Коли людина щаслива, вона стає неосяжною. Без залежності від думок інших, невпевненості в своїх діях, словах... Відчуття щирої радості відкриває нас справжніх. Потрібно працювати, щоб внутрішнє «Я» стало більш помітним, не ховалось під прошарком стандартів «нормального», нісенітних шаблонів.
Є один прийом, який допомагає набути впевненості. Все просто - Ви повинні уявляти себе в ролі тієї людини, якою хочете стати. Будь то успішна бізнес-леді, чи просто людина, що впевнено веде себе на публіці. Практикуйтесь, і згодом ви станете цією людиною.
"А що скажуть інші?" - часто лунає в нашій голові. А нічого. Їм без різниці хто Ви і що робите. Кожен думає лише про себе і про те, яке складає враження на присутніх - Ваше в тому числі. Я вчусь абстрагуватись від думок інших, адже вони по суті нічого не значать. Ми повинні жити так, як самі вважаємо за потрібне. Рішайтесь на шалені вчинки, не помічаючи інших. Є тільки Ви і Ваш шлях до успіху, який стане реальним.

Мабуть найчастіше невпевненість стосується власної зовнішності. Більшості важко прийти себе та полюбити. У цьому слід звинуватити "ідеали", якими напихають нас мас-медіа. Нам притаманні думки: "Ніс би поменше", "Очі виразніше", "Животик плоскіше"... Є 2 варіанти перебігу подій: Ви або приймаєте себе такою, якою є, адже Ви неповторні і не потрібно ховати свої індивідуальні риси, прикріпляючи на них ярлик "недолік". У мене немалий ніс, величезні очі завбільшки з орбіт, коли я дивуюсь, широкі стегна... цей список може бути дуже довгим. Проте я не переймаюсь подібним, адже це нічого не змінить. Я народилась такою і добре, що в мене є цей ніс, очі, стегна, коли як багато людей з підвищеними потребами, лишились цього. Будьте вдячні за те, що у Вас є. Що Ви є.

Другий варіант направлений на зміну. Я проти пластичних операцій (бувають випадки, коли є винятки). Впевнена, що більшості дівчат не до вподоби своя фігура. І замість того, щоб перейти на правильне здорове харчування, почати займатись фізичною активністю, відмовитись від шкідливих звичок, якщо такі є, вони морять себе дієтами. Дієти - зло. Вони псують наш організм, не приносячи результатів, адже скинута вага в кінцевому результаті повертаються. Не завжди. адже форму можна підтримувати, обмежуючи себе в їжі, тому у всьому є свої винятки. Якщо під дієтою розуміти виключення певних продутім із свого раціону (таких як мучне, жарене, чіпси/сухарики, газовані напої тощо), то я лише за. Однак чітке дотримання списку 3-5 продуктів, мізерною кількістю котрих треба харчуватись впродовж певного періоду...Ні до чого хорошого це не призведе.

Почніть займатись спортом. Зараз є безліч тренажер-залів, де з командою цілеспрямованих людей можна добитись того тіла, до якого прагнете. Є усі можливості для спорту. Якщо не зал, то свіже повітря, чи навіть власна домівка. Перестаньте шукати відмовки та працюйте над собою. Не обов’язково навантажувати себе складними фізичними вправами, адже спорт не для всіх. Є йога, є піші прогулянки, неважкі вправи, головною вимогою яких є старанність й регулярність.

Ніщо так сильно та надійно не вселяє впевненістю в середину, чим успіх у власній справі. Коли витративши чимало своїх зусиль, часу і сил, вдається дійти фінішної прямої та з небувалим відчуттям полегшення перетинаємо червону натягнуту вздовж дороги стрічку, це надихає на нові звершення та заставляє повірити у власні здібності.
Навіть, якщо улюблене заняття не приносить коштів, не здавайтесь і повністю викладайтесь. Від основної роботи, яка є джерелом доходів, звичайно, не слід відмовлятись, поки справа душі ще не приносить коштів. Проте не відступайте від справжнього себе. Плоди обов’язково будуть. Коли ви саджаєте дерево, його неодмінно слід підливати, коли природні дощі відсутні. Доглядати за ним, стежити, вирощувати. Так і з нашими ідеями. Працюйте над ними, розвивайте. Потрібен час, щоб виросло величезна зелена шевелюра з соковитими нектарами. Виберіть ділянку землі, де буде ваш "проект" й починайте.
Відкривайтесь людям, ризикуйте, перестаньте боятись і займайтесь своєю справою не покладаючи рук.

— завжди Ваша,
Аляска.
Blog Widget by LinkWithin