Вирішили вчора влаштувати з мамою вечір перегляду фільму в затишній домашній обстановці - ідеально для настільки холодної пори. Вибирали-вибирали, довго не могли зійтися в смаках, поки мені не набридло, і я вибрала перше, що кинулось в очі. Яким же було моє здивування, коли я зрозуміла, що це та сама кінострічка, де грає Адам Левін. Мама трохи нудьгувала, коли зрозуміла, що фільм собою являє, я ж насолоджувалася мелодійними композиціями і мої вуха вважали, що перебувають у своєму маленькому раю. Історія дуже порадувала - тепла, душевна, щира. Таких зараз мало. Музика була скрізь - у будь-якому куточку. І ось пройшов день, а я продовжую слухати саундтреки, насолоджуючись прекрасними голосами Левіна і Найтлі. Ось Кіра мене по-справжньому здивувала. Не тільки акторськими здібностями, але і голосовими. У неї такий заворожуючий голос... хочеться ним огорнутись і нікуди не вилазити з нього, довго ніжитись в його обіймах, одержуючи не фальшиву задушевність. Міркувати про Адама, як про актора, я не стану. Не так часто з'являвся він в картині, але з того, що я бачила, можу сказати, що він зі своєю роллю впорався. Його голос це щось чудове, що хочеться слухати й слухати, отримуючи музичний оргазм. Мене привів у захват його кліп на пісню "Animals". Мабуть, найкраще за всю історію групи.До безумства подобається такого роду кліпи - нестандартні, котрі чіпляють погляд і будять нові відчуття всередині.
❝Навіть самі банальні сцени раптово наповнюються великим сенсом. Всі банальності раптом перетворюються на прекрасні, чудові діаманти коли звучить музика.
Знав би хтось, як сильно мені подобаються подібні історії. Начебто не з новим сюжетом, але з оригінальним втіленням і креативним баченням. Кінцівка теж нетипова, що спочатку дико розлютило і трохи розчарувало, але потім прийшло розуміння. Люблю подібні закінчення, які точно не зникнуть з пам'яті. Як на мене, то це по-справжньому осінній фільм, що зможе зігріти, приймаючи на себе обов'язки теплого пледа.
Той випадок, коли навіть нічого не хочеться розповідати про сюжет - просто подивіться. Перед вами розкриються вулиці Нью-Йорка, набір музичних інструментів, чудові персонажі і чарівні голоси. Мені сподобалося, що тут музична індустрія показана в трохи в іншому світлі. Фільм служить нагадуванням, що пісні пишуться не для заробляння грошей та інших поверхневих речей. Потрібно подивитися глибше, знайти головне. Тому фінал кінострічки себе повністю виправдовує, хоч і залишає після себе знаки питань.
— завжди Ваша,
Аляска.
Аляска.
