НОВІ ЗНАЙОМСТВА & ПЛІДНЕ ПРОВЕДЕННЯ ЧАСУ

Слухайте своє внутрішнє чуття, навіть якщо розум невпинно подає сигнали, що це Вам не по силі. Ви можете все! Головне зробити рішучий крок назустріч своїй цілі, не втратити запалу й викластись на повну. Я вже приготувалась до спокійної осені, без цікавих захоплюючих подій, з філіжанкою гарячого шоколаду, хорошою книгою в руках та думками про навчання. Ще на початку року я засвоїла один надзвичайно важливий урок - Скажи життю: "Так", і воно обов’язково відповість взаємністю. Цю фразу я взяла за свій девіз і, як не дивно, це спрацьовувало. Я йшла назустріч своїм страхам, невпевненості, показуючи всіма своїми діями і словами, що я в змозі з ними справитись. Я хочу взяти від сьогодення все, що мені дає цей прекрасний світ. Погоджуйтесь на пропозиції, шукайте можливість проявити себе й кайфуйте.

Ось вже як 4 роки я вчусь не на "свою" спеціальність. Все в мені кричить, що вибрана професія не буде супроводжувати мене в майбутньому. Тому, якщо ці слова читає людина, що збирається кудись поступати, запам’ятай - це твій вибір. Лише тобі з ним жити. 

Випадково наткнулась на пост-оголошення про набір в медіашколу журналістики. Одразу ж згадала, що після 9 класу хотіла поступати саме на факультет журналістики, тому зважилась відправити заявку. Старалась витіснити з голови думки про успіх, бо завжди так буває - ти настроюєшся на щось хороше, а в результаті чекає величезне розчарування. Золоте правило - ніколи нічого не очікуйте. Життя стає простішим і щасливішим. Адже не очікуючи нічого ти з радістю приймаєш дарунки долі і сприймаєш все більш позитивно.

Повідомлення про те, що я пройшла на другий етап відбору стало для мене надзвичайно приємним сюрпризом. Проте моя радість була не надто довгою, варто було лише прочитати умови зарахування в школу. Написання статті про вибори. Я стараюсь відгородити себе від усього політичного негативу, тому ця тема мене відверто сконфузила. Розуміла, що можу здатись і банально забити, а можу хоча б постаратись. Занурившись в виборчу атмосферу завдяки Інтернету, газетам та опитуванню всіх рідних в мене щось та й вийшло. І ось, після кількох днів приймання рішення, оголосили списки медіа-школярів - моє прізвище налічувалось в переліку. Як розказував організатор усього цього дійства, статей було надіслано мало, тому тут оцінювали навіть не якість, а саме старання. Тому, як Ви можете зрозуміти, тільки бажання щось зробити і, зрештою, його реалізація являється шляхом до успіху. 30 медіа-школярів засіли у офісі ГО "Файне місто", 30 людей, котрі хочуть чогось досягнути, щось змінити, проявити себе. І хоч було лячно опинитись в компанії незнайомців, через пару хвилин, прийшло розуміння, що це неймовірно талановита молодь, з якою буде легко знайти спільну мову.

Перший тренінг виявився продуктивним. Іван Омелян віщував про соціальні мережі, навчаючи нас створенню "смачного" посту. Мені неймовірно сильно подобається його підхід не лише до подання матеріалу, але й до практичних завдань. На першому нас поділили на 5 команд, давши вказівки і обмеживши у часі. Незважаючи на те, що мені доволі важко сходитись з новими людьми, тим більше подавати їм своїм ідеї, мені вдалось швидко відкритись, як і кожному, хто був зі мною в команді, я цього і вимагалось. Така динамічна зміна настрою дійсно дала хороші плоди. Друге ж завдання було вже більш серйознішим і вимагало більше віддачі. 2 групи повинні були придумати свій вірусний проект. який би набув популярності в інтернет-павутинні. Ідею нам підкинув наш керівник, направивши нас тим самим на вірний напрямок. 

Наступного дня половина нашої команди вирішила зустрітись в парку Шевченка, де ми мали прийти до остаточного рішення й почати зйомки. Тому пропоную Вашій увазі естафету "Мотивуй депутата"

❝ Молодь починає діяти!  Розкажи всім, чого ти хочеш від політика. Зніми відео з вимогою до кандидата в народні депутати, опублікуй його і передай виклик 5 друзям. Слава Україні!

Проте я хочу написати не так про наш проект, а про саму зустріч, яка пройшла надзвичайно тепло. Прибувши на місце зустрічі мене зустріли обіймами та щирими усмішками. Тільки ці дії вже дали уявлення про медіа-школярів. Відкриті, сонячні і, незважаючи на те, що ми бачимось втретє, такі близькі. Знявши всього 2 відео ми пішли публікувати наш пост, тим самим запускаючи проект. Під радісні крики та хлопання в долоні, пост був опублікованим, ну а нам залишалось лише чекати, поки його підхоплять інші. А далі йшла довга "фотосесія", з кривляннями на камеру, гучним сміхом, міцними обіймами та спостеріганнями за весіллями, яких за пару годин ми бачили... після 5 пари бажання рахувати відпало.

Ще 2 місяця медіашколи мене чекає попереду. Нехай раніше я боялась - усі бояться чогось невідомого, - пишаюсь, що змогла переступити через свої сумніви і у якості подарунку отримати яскраві емоції, знайомство з літніми медіавцями та час, проведений у роздумах про роботу, який приніс багато задоволення. Хочу томитись в цьому періоді якомога більше. Напевно вперше не хочу, щоб зима швидко приходила, незважаючи на те, що це моя улюблена пору року. Це буде свідчити про закінчення школи, чого я зараз не хочу найбільше. Та ще зарано про це думати. Поки я насолоджуюсь часом, коли проснувшись зранку, зайшовши на свою сторінку ВК, у повідомленнях висить цифра, що перевищує 200.

Якщо і у Вас відкриваються нові гуртки, проводяться цікаві тренінги, приїжджають творчі люди, з якими хочеться зустрітись - дійте. Страх, якщо він є, забудеться, а приємні спогади будуть ще довго зігрівати Вас всередині. А зараз - в таку холодну погоду, головним завданням кожного є зігрітись. Йдіть тим шляхом, який довго оминали стороною, думаючи, що він не "Ваш". Спробуйте і тільки тоді вирішуйте. Якщо ж відчуваєте, що серце тягнеться у не тому напрямку, по якому Ви йдете зараз - розвертайтесь й починайте спочатку, але уже по вірній дорозі. Помилитись не страшно. Страшно з цією помилкою прожити всі відведені долею роки.

— завжди Ваша,
Аляска.