Не передати ту радість, коли повертаючись додому, по
звичці заглядаєш в поштову скриньку, а там - посеред тьми й самотності, тебе
очікує білий прямокутний конверт. Швидко біжиш додому, в теплу обстановку, та
поспішаючи, проте дотримуючись акуратності, відкриваєш цю паперову радість. І
зачитуючись написаними словами, розбираючи чужий незрозумілий почерк, який може
сказати так багато про людину.
Соціальні мережі це, звичайно, добре, проте не слід забувати про речі,
створені не лише для миттєвого обміну інформацією, але й більш важливі -
душевні. Чи може наповнити теплом стандартний шрифт чорного забарвлення, який
без каплі життя сочиться крізь екран? Друге діло паперові листи - самі по собі
вже наповнені емоціями, почуттями, просочені думками інших. Подолавши чималий
шлях, вони знайшли свого адресата й завмерли в очікуванні, коли будуть
відкриті.
.jpg)
В моїй такій собі колекції не так багато білосніжних
листів, однак вони є і, незважаючи на чималий проміжок часу, продовжують нести
в собі світло й близькість. Здається, що саме обмінюючись листами написаними
вручну, з виправлянням помилок, неодноразовим перечитуванням, передаються
справжні почуття товаришів по переписці. У мене є чимало знайомих, з якими я
контактую у соціальних мережах. З деякими ми починали переписуватись за
допомогою методів минулого та, поглинувши у буденні справи, забували про
бажання започаткувати деяку традицію.
Купіть в газетному кіоску конверт, візьміть аркуш паперу й почніть з
"Привіт...". Просто пишіть, не фільтруючи слова, віддаючи себе
справжнього. У Вас є хороший знайомий з іншого міста/країни і досі ви
дізнавались один про одного за допомогою могутнього Інтернету? Запитай адресу
та зроби приємну людині, яку тепер в змозі паперово обняти словами. Або ж
здивуйте друга. Не важливо чи ви продовжуєтесь спілкуватись, чи після школи
ваші шляхи розійшлись... Написання листа займе у Вас небагато часу, а от емоцій
подарує одержувачу незліченну кількість. Подумайте самі - гріло б Ваше серце
присутність під рукою повідомлення "людини з минулого"? Я впевнена у
позитивній відповіді.
.jpg)
Обмінюйтесь фотокартками, святковими відкритками, просто
гарними зображеннями, які змогли б підняти настрій. Намалюйте щось від руки -
що завгодно. Положіть в середину конверта якусь дрібничку, яку б самі хотіли
получити. Можете зробити навіть величезний сюрприз, відправивши не лише лист,
але й подарунок у формі книги, теплого светру, або ж упаковки улюбленого чаю.
Відштовхуйтесь від вподобань людини, яку хочете здивувати й дійте. Давно не
бачили рідну бабусю? Напишіть їй ласт. Брат поїхав в іншу країну і тепер вас об’єднує
лише скайп і рідкі телефоні дзвінки? Напишіть йому лист. Боїтесь написати
повідомлення другу, з яким давно не спілкувались і тепер не впевнені, що він
прийме Вас? Напишіть йому листа.
Зараз є можливості обмінюватись подібними дрібничками з
незнайомцями з далеких країн. Несіть людям радість, навіть, якщо не знаєте їх.
Уявіть як Ви на своїй спокійній комфортній старості, сидячи в очках, біля
жаркого каміну у кріслі-качалці - все в кращих традиціях кінострічок, - будете
перечитувати ці листи. Не захочете заходити в ВК, який в ті роки буде вже
зовсім не важливим, а от потримати в руках, вкритими глибокими морщинами, лист,
що вже трохи пожовтів, пустивши при читанні щиру сльозу - з задоволенням.
Не давайте вашій поштовій скриньці сумувати, отримуючи лише повідомлення про
оплату світла чи газу. Вони теж сумують за своїм дитинством, коли з нетерпінням
чекали листоношу, який приносив звістки мешканцям будинку.
— завжди Ваша,
Аляска.
Аляска.
