Я люблю збирати дрібниці. Не важливо чи це тролейбусний квиток, чи шкільні записки, чи білет з концерту, або ж
навіть чек з магазину. Гаманець забитий, коробка "спогадів" стрімко
поповнюється і мене гріє думка, що через роки я зможу відновити фрагменти
минулого. Занадто сильно боюсь втратити минуле. Значні моменти, чи звичайні
нісенітниці, котрі не несуть в собі ніякої цінності, але такі важливі для мене.
Моя мама навпаки любить все викидати, позбавляючись від лишніх речей. Не
даремно всі кажуть, що я "татова дочка". Ми постійно
"насідаємо" на нашу маму, аби вона приєднувалась до нас і зберігала
усе. Надто дорожу пам’яттю і неймовірно сильно боюсь забути щось вагоме. Проте
неможливо закарбувати в пам’яті все. І це
добре. Потрібно вміти відпускати, створювати нові яскраві миті й насолоджуватись
сьогоденням.
Постійно накопичуючи
і накопичуючи, сама не помічала, як перевантажувала себе, власну свідомість та
життя загалом. Навіщо таскати вантаж, який зовсім скоро стане непід’ємним? Чи не краще
від нього звільнитись, як би важко не було?
В мені почали
відбуватись зміни. Я це гостро відчуваю і не знаходжу спокою ні в думках, ні в
справах. Так потрібно, знаю. Хочу, щоб моя реінкарнація прояснила все, в чому я
сумніваюсь, дала відповіді на те, що хвилює і внесла непомірний спокій. Нарешті
я почала бачити своє майбутнє, нехай воно кардинально відрізняється від того,
чим я живу зараз. Знаю, буде важко зібрати сміливість, наповнити себе
впевненістю і досягнути того, чого справді хочеться. Потрібно хоча б крихітними
кроками рухатись до поставленої цілі. Крок перший: звільняємось від минулого.
Прозріння приходить тоді, коли його зовсім не чекаєш, не думаєш про нього,
та ще й в місце, де йому не раді. Я приймала ванну, слухала улюблені
композиції, як прийшло розуміння: ще трохи і я збожеволію. Насправді. Є одна
річ, чи навіть не річ, бо вона не має матеріального обрамлення, однак вона
завжди поруч. Відбирає мою енергію, насичує дні, відбирає час і дарує хибне
почуття щастя. Про це я ніколи ні з ким не говорила і, мабуть, ніколи цього й
не станеться. І ось тільки сьогодні, буквально пару хвилин тому, зрозуміла -
так далі не може продовжуватись. Це був момент моєї слабкості, яка в результаті
мене звільнила. Я зуміла сказати "Прощавай" з сліпою вірою, що більше
не повернусь туди. Це було важливою частиною мене, та й досі є, напевно. Не
можливо за допомогою одного слова зруйнувати те, що будувалось роками. Але
першу цеглину витягнуто і зовсім скоро все повалиться й перетвориться в руїни.
Сльози на очах, проте всередині відчуття, що все відбувається правильно.
Пора дихати вільніше. Очистити свідомість від зайвого, навіть, якщо це щось
надзвичайно цінне. Давайте разом ризикнемо, щоб здобути те, чого так сильно
бажаємо. Дехто стверджує, що для досягнення висот потрібно чимсь жертвувати. В
певній мірі я згідна з цим, але я би перефразувала: для досягнення висот,
потрібно звільнитись від минулого. Від спогадів, що являються міцною кліткою,
людей, звичок, безглуздих буденних речей. Стати кращим. Бо ми самі себе
створюємо. І за допомогою праці над собою станемо тими, ким хочемо.
Я заплуталась. У тому, що сама
створила, але мені це потрібно. Пояснення прийдуть, коли настане їхній час. А
доти сама сприятиму їх швидшому приходу.
Зовсім скоро Новий Рік. "Новий
Рік - нове життя". Не зовсім правда, але для мене це точно зміни та нові
плани. Я хочу увійти в 2015 з чітким усвідомленням того, до чого слід прагнути.
Тому поки в запасі є ще 3 тижні слід покидати своє «нічого нероблення» і діяти.
Для початку провести генеральне прибирання як у себе в кімнаті, так і в комп’ютері.
Разом з цим, надіюсь, приведуть себе в порядок і думки.
Понеділок - найкращий день, як усім відомо, аби щось починати. Так що
стараюсь відкинути жалість, включити безпощадність і починати викидати зі своєї
буденності все зайве. Якщо ж не викинути, то заховати якомога глибше і не
діставати до самої пенсії, коли прийде час добряче зануритись в ностальгію. А
до тих пір ніяких поблажок, адже в минулому так легко застрягнути, а от
вибратись звідти буває невимовно важко.
— завжди Ваша,
Аляска.
