ОБІЦЯНКИ НА МАЙБУТНЄ

Кожному з нас властиво обіцяти собі набути певні звички, від інших навпаки - відмовитись, жити по встановленим правильним принципам, не допускати помилок, що болісно віддають після. Однак без помилок не обійтись. Та й не треба, адже в сукупності вони створюють чималу валізу заповнену досвідом й мудростями. Зумівши піднятись після падіння, встаємо сильнішими й обачнішими. Головне опісля не "встати вдруге на ті ж самі граблі", а поступити більш раціональніше. Так, поступово, ми формуємо власні правила/принципи/обіцянки, котрі збагачують нас, роблячи розсудливішими.

У мене вже увійшло в невеличку традицію на початку кожного року писати список власних очікувань. Заковика в тім, що найчастіше вони не набувають реальних форм. Тільки нічого не очікуючи можна бути по-справжньому задоволеним всім, що відбувається навколо. Нічого не чекаєш від життя, і воно обдаровує тебе приємними несподіванками, цікавими зустрічами, спонтанними подіями. Тому тепер я нічого глобального не планую, а вчусь насолоджуватись тим, що є. Так добре. Проте минулий рік дав чимало знань, хороших думок і правильного погляду на події, що хочеться їх не тільки не розсіяти, але й застосовувати. Я вірю, що 2015 лише забагатись набуту обізнаність. Тому я вирішила скласти список власних законів, по яким і хочу прожити всі наступні дні. Вони - моя основа. Мої заповіді. Або ж просто поради на майбутнє.


Слухати себе. Поважати власні думки, потреби, сумніви. Намагатись ретельно розібратись у всьому, а не ховати за ширмою, наче проблеми не існує. Докопатись до суті. Розібратись в собі. Зрозуміти, чим я хочу займатись в подальшому, куди спрямовувати свою енергію, в якому напрямку рухатись. Робити тихі паузи, якщо необхідно, валятись цілий день в ліжку, якщо того хоче організм, займатись дурницями, якщо відчуваю гостру потребу. Бути уважною до себе й не вимагати неможливого. Бути чесною. Аби в пріоритеті були покій, рівновага та гармонія.
✓ Здійснити задумане, навіть якщо страшно. Потрібно ризикувати, погоджуватись на навіжені пропозиції. На те, на що раніше бракло духу. Насолоджуватись страхом, не намагаючись його прогнати. Зробити його своїм союзником.
Зменшувати рівень важливості. Не перейматись занадто речами, які здаються надзвичайно важливими. Пройде тиждень/місяць/рік і воно здасться звичайним "нічим", заради чого не варто було хвилюватись, не знаходити собі місця від нервів, занадто перейматись. Що буде, те і буде. Світ не рухне, якщо не вдасться, люди не загинуть, повітря нікуди не зникне.
Не лізти в життя інших. Не навішувати свою думку, не осуджувати та не критикувати. В кожного своє житті і тільки він має ним керувати й розпоряджатись. Краще займатись власним часом, аніж когось іншого. Кожну думку та ідею слід поважати. Як і вибір.
Планувати час. Порушити хаотичний порядок, в якому я тону, та все систематизувати. Навести лад в дрібницях, а потім, відносно, і у житті. Встановити дедлайни, що зробить роботу більш продуктивною, та організувати власний час.
6. Займатись йогою та притримуватись правильного харчування.
Не засмічувати життя непотребом. Звільнитись від непотрібної інформації, непотрібних людей, непотрібних подій, непотрібних речей, непотрібних думок. Поглинати в себе корисне та необхідне. Не дозволяти "сміттю" пробратись у свідомість й зосередитись на більш вагомих речах.
Ні про що не жаліти. Не з’їдати себе зсередини, не мучити сумнівами та іншим сценарієм розвитку, а просто змиритись. Відпустити. Ритись у минулому справа невдячна. Минуле, особливо, якщо воно неприємне, теж відноситься до "непотребу". Зупинитись в теперішньому часі й не підпускати до себе ні руйнівні роздуми про минуле, ні примарні про майбутнє. Існує тільки "зараз". І в цьому "зараз" все правильно. Відпустити людей, а разом з ними і спогади. Прийдуть інші. Свої.
Самовдосконалюватись. Читати відповідні книги, дивитись глибокі фільмі, котрі б відображали внутрішній світ. Пізнавати себе. Розібратись у власних бажаннях, мріях та думках. З кожним новим днем розвиватись.
✓ Пам’ятати: є тільки одне життя і слід його прожити, як хочеться. Не так, як хочуть рідні, близькі, а так, як хочеться мені. Робити те, що ніхто не зрозуміє, дихати вільним повітрям, цінувати мить, не думати про завтра, чути свою душу й насолоджуватись балансом всередині. Не жити шаблонно "правильно", а правильно для себе. Так, як я це відчуваю.
✓ Не триматись за тих, кому ти не потрібен. Не нав’язуватись, а просто відпустити, бажаючи щастя. Людям властиво розходитись. Всі ми самотні. І потрібно це прийняти, а не примусово тримати біля себе приятелів, котрі думають лише про те, як піти. Втекти. Знайти тих, хто дивитись в тому ж напрямку.
Не давати невдачам себе зламати. Не затягувати пригнічений настрій, а вставати з новими силами, ідеями та непохитною вірою. Бо якщо не вдалось, значить воно не моє. А до свого я обов'язково дійду.
Мріяти та вірити. Відганяти від себе всі сумніви, страхи, думки про можливість програшу. Все вдасться.
✓ Відкриватись людям та цілому світу загалом. Не закриватись від світла, а навпаки - впустити його в себе. Забути про внутрішню замкнутість та підпустити інших. Близько. Довіритись, без страху отримати удар в спину у найбільш неочікуваний момент. Робити добро іншим без вигоди собі.
Виходити із своєї зони комфорту.

— завжди Ваша,
Аляска.
Blog Widget by LinkWithin