Це не пропаганда, не намір затягнути побільше людей в "секту", не навіювання своїх поглядів на життя, з метою переконати. Я просто хочу поділитись своєю історією, своїм досвідом, в надії, що комусь мої слова зможуть допомогти. Тема вегетаріанства охоплює дуже багато складових, які хочеться обговорити більш детально. Всю теорію про користь/шкідливість м'яса, нестачу білка і В12 можна знайти у відкритому доступі, а також познайомитись з ово-/лакто-вегетаріанством, веганством. Я не стану про це говорити, не буду нічого доказувати - у кожного своя правда. Свою я вже обрала.
Ось вже рік, як я не вживаю м'ясних продуктів. Цей термін зовсім крихітний - лише перший крок. Та ці 12 місяців, мабуть, є найважчими, адже це початок. Через таку незначну, на перший погляд, річ, як зміна раціону харчування, помінялось чимало: світогляд, відношення до природи, стосунки з рідними, стан здоров'я, смаки та захоплення.
Перш ніж розповісти про свій шлях, хочу поговорити про те, що ж вегетаріанство означає для мене. В першу чергу - це очищення. Як фізичне (переходячи на вегетаріанство з'являється бажання харчуватись правильно, вживаючи більше овочів і фруктів. Так організм поступово позбувається від усіх шкідливостей, котрим труївся усі попередні роки), так і моральне (кругозір значно розширюється, зникають безглузді стереотипи, сам Світ сприймається по-іншому - більш світло й привітно). Відмова від м'яса це не якась там примхлива забаганка, не спроба виділитись на фоні інших, не бажання бути "вищим" за когось. Це свідомий вибір. Усвідомлення того, що і навіщо ти їси. Змінюється не лише вміст кошика в супермаркеті, але й думки трансформуються, переходячи у більш правильне русло.
Ось вже рік, як я не вживаю м'ясних продуктів. Цей термін зовсім крихітний - лише перший крок. Та ці 12 місяців, мабуть, є найважчими, адже це початок. Через таку незначну, на перший погляд, річ, як зміна раціону харчування, помінялось чимало: світогляд, відношення до природи, стосунки з рідними, стан здоров'я, смаки та захоплення.
Перш ніж розповісти про свій шлях, хочу поговорити про те, що ж вегетаріанство означає для мене. В першу чергу - це очищення. Як фізичне (переходячи на вегетаріанство з'являється бажання харчуватись правильно, вживаючи більше овочів і фруктів. Так організм поступово позбувається від усіх шкідливостей, котрим труївся усі попередні роки), так і моральне (кругозір значно розширюється, зникають безглузді стереотипи, сам Світ сприймається по-іншому - більш світло й привітно). Відмова від м'яса це не якась там примхлива забаганка, не спроба виділитись на фоні інших, не бажання бути "вищим" за когось. Це свідомий вибір. Усвідомлення того, що і навіщо ти їси. Змінюється не лише вміст кошика в супермаркеті, але й думки трансформуються, переходячи у більш правильне русло.
В дитинстві ми з братом часто розкидались обіцянками більше не їсти м'ясної продукції, не розуміючи причин і намірів - просто хотілось бути "крутішим", не таким як всі. Після гучних фраз "більше ніколи" через мить наминали ковбаси, забуваючи сказане. Тоді слово "вегетаріанець" не мало чітких нарисів, не вабило, здавалось чимсь дивним й не до кінця зрозумілим. Ще півтора роки тому я би і не подумала, що зовсім скоро стану кривити носом і закривати очі, проходячи повз м'ясну лавку на ринку.
Якось я познайомилась з правильним харчуванням. З кожним днем пускала в своє життя дедалі більше нової інформації, відмовляючись від чіпсів, соусів, мінеральних напоїв, джанк-фуд. В холодильнику замайоріла зелень, свіжі овочі, яблуко здавалось кращим шматочка ласого тістечка. Я читала більше матеріалів про здоровий образ життя, переглядала відео-ролики, шукала документальні фільми, тим самим себе мотивуючи. В мені жило піднесення від нових знань, які благополучно впливають на мене.
Вперше серйозно задумалась про відмову від тваринної їжі після перегляду відео Соні Єсьман, де вона енергійно та з неприхованим захопленням розповідала про позитивний вплив фруктів і овочів на організм та життя в цілому. Мені здавалось, що якщо і я піду тим самим шляхом, то через декілька місяців також буду сяяти зсередини, знаходитись в постійному русі та забуду про втому. Тоді я вперше загуглила "вегетаріанство".
Як правило виділяють дві причини відмови від м'ясної продукції: здоров'я та моральні принципи. На той час про останнє я навіть не збиралась думати, адже вживати м'ясо тварин - це щось звичне, до чого ще змалечку звикли. Я не надто вразлива людина, особливо, коли справа стосується тварин (точніше так було рік тому). Можливо, десь на підсвідомому рівні, я і розуміла всю неправильність нашого споживацького виховання, де тварини - їжа, проте тоді мене хвилювало лише власне самопочуття. Була впевненою, що правильне харчування з відмовою від м'яса забезпечить мені здоров'я в майбутньому.
Близько 2 тижнів я трималась, була рішуче налаштована продовжувати, адже відчувала себе неймовірно добре. Окрім мого здорового раціону я зайнялась тренуваннями, стала піклуватись про свій організм і прислуховуватись до його потреб. Я хотіла, щоб так було завжди, тому майже кожного дня нагадувала батькам, що не їм тепер м'ясних страв. Вони не сприймали мої слова надто серйозно, бо були впевнені, що це чергова примха, пройде ще трохи часу і я знову стану "нормальною". Одного вечора під час вечері, де була приготована свинина, терпінню моїх рідних прийшов кінець, коли вони почули вже звичне "я цього не буду". І я здалась. Так один шматок призвів наступного дня до іншого.
Здатись легко, коли мотивація недостатньо сильна. Те, що я зламалась дало мені розуміння, що однієї причини "бути здоровою" замало. Вже в травні прийшло усвідомлення всієї катастрофічності ситуації м'ясоїдства. Не стану вглиблюватись в деталі, ображаючи когось світосприйняття, бо, як вже я говорила - кожен вибирає для себе, що для нього правильно. Сажу тільки те, що ми забираємо життя. Живемо в світі, де "люблячи" тварин їх поїдаємо. Бо різниця між поросям і собакою не така велика - вони обидва хочуть жити. Ніхто не заслуговує смерті, особливо безневинні створіння, яких вигодовують і вбивають, аби задовольнити свої смакові уподобання.
А далі був місяць "перебудови" в моєму організмі, який вимагав забороненого вечорами. Знаю, що багатьом відмова від м'яса дається не складно. Чи була я в тому числі? Не хочу брехати, говорячи, що ніяких труднощів не було. Звісно ж, були. Виникали сумніви, чи мені це потрібно, чи це правильно, без спокус теж не обходилось. Але я пишаюсь собою, що змогла вистояти і не піддатись. Це дало поштовх продовжувати і ще більше мене переконало у правильності вибору. Вирішальним фактором "варто - не варто" став фільм, який не може не зачепити, не шокувати і не заставити прокинутись. Це фільм "Земляне", який я закликаю подивитись кожного.
До другої "спроби" перейти на вегетаріанство я підійшла вже більш розумніше, аналізуючи помилки минулого. На цей раз не стала говорити про своє рішення нікому. Так, мені хотілось поділитись своїми думками, висновками, новою приголомшливою інформацією, та я розуміла, що мої співрозмовники сприймають все зовсім не так, як би мені цього хотілось. Негативно, з долею скептицизму, подеколи навіть з агресією. Кожен має дійти до цього самостійно. Якщо людина не готова змінити свої погляди на звичні речі, не відкривається, то всі слова, якими б аргументованими вони не були, будуть пустими. Тому я просто мовчала, а розуміння знаходила через переписування з однодумцями, яких, як виявилось, багато, і котрі підтримують та діляться своїми спостереженнями.
Найважче було приховувати правду від рідних, особливо на святах, коли збирались за столом, де майже кожна страва містила продукти, у вживанні яких я себе обмежила. Хоча насправді все було не таким складним, якщо розібратись. Коли справді чогось хочеш, то все вдається. Так близько 3 місяців мої близькі і не здогадувались, що тепер все, що відноситься до категорії м'яса, занесено в мій чорний список. На диво, коли я розкрила правду, то не отримала тої хвилі негативу, до якої вже підготувалась. Дуже багато людей - запеклих м'ясоїдів, віднеслись до мого рішення спокійно, коли ж я чекала зворотньої реакції. Це надало мені сил.
Пройшов рік. Чи прийняли мій вибір близькі? Ні. Але вони з цим змирились. Ми досі ведемо спори на тему вегетаріанства, я продовжую чути в свою адресу насмішливі фрази брата, бабуся не покидає спроб й кожного разу пропонує мені то відбивну, то пиріжок з м'ясною начинкою, родичі на кожному сімейному зібранні досі вдають з себе розумників, запекло відстоюючи користь м'яса, стверджуючи, що без нього я невдовзі помру, знайомі не приховують своїх здивованих поглядів, коли розуміють, що я не збираюсь повертатись до того, що було раніше. Так, буває важко, боляче, але це стосується тільки думок інших, слова котрих направлені, аби зламати, вивести з рівноваги.
Вегетаріанство - це легко. Складність відмови від м'яса існує лише в нашій голові, або ж в небажанні обмежувати себе. Однак любов до їжі слід направляти, керувати нею. Та це вже окрема тема.
Приємною несподіванкою для мене стало те, що ненависні раніше продукти (болгарський перець, кисло-молочний сир, курага тощо) тепер прийшлись до смаку. Я позбавилась від залежності від солі, нарешті відчуваючи справжній смак продуктів. Хто б міг подумати, що звичайні помідори настільки смачні! Поступово почала відкривати все більше цікавих рецептів, вивчаючи рослинну кухню, проводячи вільний час на кулінарних сайтах. В більшій мірі я готую для себе все самостійно, що покращило мої кулінарні навички.
Для тих, хто тільки встає на шлях свідомості, можу дати такі найважливіші поради, які я винесла для себе:
1. Мовчіть. Розумію, що хочеться поділитись, обговорити, але це принесе більше користі й хороших емоцій, коли бесіда буде відбуватись з людиною, яка дивиться у тому ж напрямку. Переконувати м'ясоїдів у неправильності їхнього способу життя - справа даремна. Тим більше, що ми можемо відповідати тільки за своє життя, а намагатись когось переробити - справа гнила. Отож, вбережіть себе від негативу - не спілкуйтесь на тему вегетаріанства з людьми, котрі агресивно налаштовані.
2. Читайте, дивіться, дізнавайтесь. Будьте максимально обізнаними в цьому запитанні.
3. Думайте тільки про позитивні сторони. А їх чимало! Більше здорової їжі, більше енергії, більше фруктів, зелені, овочів, краще здоров'я, безліч нових смачних страв, чисті думки.
4. Вживайте рослинну їжу. Багато вегетаріанців-початківців вчиняють одну і ту ж помилку: відмовившись від м'яса, налітають на кондитерські вироби, жарену картоплю, снеки і т.д. А це не є добре. І ні про яке здоров'я в такому випадку говорити не можна. Ні, я не говорю про повне виключення цих страв - повинна бути міра. У всьому.
5. Менше агресії. Більшість людей бачать вегетаріанців/веганів/сироїдів злими, негативно налаштованими. Все через те, що ми яро відстоюємо свою думку. Набагато краще поговорити в тихій спокійній обстановці, розумно пояснити свій вибір, окреслити позитивні сторони відмови від тваринних продуктів, донести свою думку так, щоб зацікавити, а не відлякнути.
Зараз вегетаріанство - це невід'ємна частина мене. Це щось природне, до чого я звикла, наче так було завжди. Я побачила реалії, де кожен других залежний від м'яса, де все побудовано на матеріальній вигоді, зомбуванні, егоїзмі. І я рада, що тепер не являюсь частиною цього, зробивши свій свідомий вибір.
Якось я познайомилась з правильним харчуванням. З кожним днем пускала в своє життя дедалі більше нової інформації, відмовляючись від чіпсів, соусів, мінеральних напоїв, джанк-фуд. В холодильнику замайоріла зелень, свіжі овочі, яблуко здавалось кращим шматочка ласого тістечка. Я читала більше матеріалів про здоровий образ життя, переглядала відео-ролики, шукала документальні фільми, тим самим себе мотивуючи. В мені жило піднесення від нових знань, які благополучно впливають на мене.
Вперше серйозно задумалась про відмову від тваринної їжі після перегляду відео Соні Єсьман, де вона енергійно та з неприхованим захопленням розповідала про позитивний вплив фруктів і овочів на організм та життя в цілому. Мені здавалось, що якщо і я піду тим самим шляхом, то через декілька місяців також буду сяяти зсередини, знаходитись в постійному русі та забуду про втому. Тоді я вперше загуглила "вегетаріанство".
Як правило виділяють дві причини відмови від м'ясної продукції: здоров'я та моральні принципи. На той час про останнє я навіть не збиралась думати, адже вживати м'ясо тварин - це щось звичне, до чого ще змалечку звикли. Я не надто вразлива людина, особливо, коли справа стосується тварин (точніше так було рік тому). Можливо, десь на підсвідомому рівні, я і розуміла всю неправильність нашого споживацького виховання, де тварини - їжа, проте тоді мене хвилювало лише власне самопочуття. Була впевненою, що правильне харчування з відмовою від м'яса забезпечить мені здоров'я в майбутньому.
Близько 2 тижнів я трималась, була рішуче налаштована продовжувати, адже відчувала себе неймовірно добре. Окрім мого здорового раціону я зайнялась тренуваннями, стала піклуватись про свій організм і прислуховуватись до його потреб. Я хотіла, щоб так було завжди, тому майже кожного дня нагадувала батькам, що не їм тепер м'ясних страв. Вони не сприймали мої слова надто серйозно, бо були впевнені, що це чергова примха, пройде ще трохи часу і я знову стану "нормальною". Одного вечора під час вечері, де була приготована свинина, терпінню моїх рідних прийшов кінець, коли вони почули вже звичне "я цього не буду". І я здалась. Так один шматок призвів наступного дня до іншого.
Здатись легко, коли мотивація недостатньо сильна. Те, що я зламалась дало мені розуміння, що однієї причини "бути здоровою" замало. Вже в травні прийшло усвідомлення всієї катастрофічності ситуації м'ясоїдства. Не стану вглиблюватись в деталі, ображаючи когось світосприйняття, бо, як вже я говорила - кожен вибирає для себе, що для нього правильно. Сажу тільки те, що ми забираємо життя. Живемо в світі, де "люблячи" тварин їх поїдаємо. Бо різниця між поросям і собакою не така велика - вони обидва хочуть жити. Ніхто не заслуговує смерті, особливо безневинні створіння, яких вигодовують і вбивають, аби задовольнити свої смакові уподобання.
До другої "спроби" перейти на вегетаріанство я підійшла вже більш розумніше, аналізуючи помилки минулого. На цей раз не стала говорити про своє рішення нікому. Так, мені хотілось поділитись своїми думками, висновками, новою приголомшливою інформацією, та я розуміла, що мої співрозмовники сприймають все зовсім не так, як би мені цього хотілось. Негативно, з долею скептицизму, подеколи навіть з агресією. Кожен має дійти до цього самостійно. Якщо людина не готова змінити свої погляди на звичні речі, не відкривається, то всі слова, якими б аргументованими вони не були, будуть пустими. Тому я просто мовчала, а розуміння знаходила через переписування з однодумцями, яких, як виявилось, багато, і котрі підтримують та діляться своїми спостереженнями.
Найважче було приховувати правду від рідних, особливо на святах, коли збирались за столом, де майже кожна страва містила продукти, у вживанні яких я себе обмежила. Хоча насправді все було не таким складним, якщо розібратись. Коли справді чогось хочеш, то все вдається. Так близько 3 місяців мої близькі і не здогадувались, що тепер все, що відноситься до категорії м'яса, занесено в мій чорний список. На диво, коли я розкрила правду, то не отримала тої хвилі негативу, до якої вже підготувалась. Дуже багато людей - запеклих м'ясоїдів, віднеслись до мого рішення спокійно, коли ж я чекала зворотньої реакції. Це надало мені сил.
Пройшов рік. Чи прийняли мій вибір близькі? Ні. Але вони з цим змирились. Ми досі ведемо спори на тему вегетаріанства, я продовжую чути в свою адресу насмішливі фрази брата, бабуся не покидає спроб й кожного разу пропонує мені то відбивну, то пиріжок з м'ясною начинкою, родичі на кожному сімейному зібранні досі вдають з себе розумників, запекло відстоюючи користь м'яса, стверджуючи, що без нього я невдовзі помру, знайомі не приховують своїх здивованих поглядів, коли розуміють, що я не збираюсь повертатись до того, що було раніше. Так, буває важко, боляче, але це стосується тільки думок інших, слова котрих направлені, аби зламати, вивести з рівноваги.
Вегетаріанство - це легко. Складність відмови від м'яса існує лише в нашій голові, або ж в небажанні обмежувати себе. Однак любов до їжі слід направляти, керувати нею. Та це вже окрема тема.
Приємною несподіванкою для мене стало те, що ненависні раніше продукти (болгарський перець, кисло-молочний сир, курага тощо) тепер прийшлись до смаку. Я позбавилась від залежності від солі, нарешті відчуваючи справжній смак продуктів. Хто б міг подумати, що звичайні помідори настільки смачні! Поступово почала відкривати все більше цікавих рецептів, вивчаючи рослинну кухню, проводячи вільний час на кулінарних сайтах. В більшій мірі я готую для себе все самостійно, що покращило мої кулінарні навички.
Для тих, хто тільки встає на шлях свідомості, можу дати такі найважливіші поради, які я винесла для себе:
1. Мовчіть. Розумію, що хочеться поділитись, обговорити, але це принесе більше користі й хороших емоцій, коли бесіда буде відбуватись з людиною, яка дивиться у тому ж напрямку. Переконувати м'ясоїдів у неправильності їхнього способу життя - справа даремна. Тим більше, що ми можемо відповідати тільки за своє життя, а намагатись когось переробити - справа гнила. Отож, вбережіть себе від негативу - не спілкуйтесь на тему вегетаріанства з людьми, котрі агресивно налаштовані.
2. Читайте, дивіться, дізнавайтесь. Будьте максимально обізнаними в цьому запитанні.
3. Думайте тільки про позитивні сторони. А їх чимало! Більше здорової їжі, більше енергії, більше фруктів, зелені, овочів, краще здоров'я, безліч нових смачних страв, чисті думки.
4. Вживайте рослинну їжу. Багато вегетаріанців-початківців вчиняють одну і ту ж помилку: відмовившись від м'яса, налітають на кондитерські вироби, жарену картоплю, снеки і т.д. А це не є добре. І ні про яке здоров'я в такому випадку говорити не можна. Ні, я не говорю про повне виключення цих страв - повинна бути міра. У всьому.
5. Менше агресії. Більшість людей бачать вегетаріанців/веганів/сироїдів злими, негативно налаштованими. Все через те, що ми яро відстоюємо свою думку. Набагато краще поговорити в тихій спокійній обстановці, розумно пояснити свій вибір, окреслити позитивні сторони відмови від тваринних продуктів, донести свою думку так, щоб зацікавити, а не відлякнути.
Зараз вегетаріанство - це невід'ємна частина мене. Це щось природне, до чого я звикла, наче так було завжди. Я побачила реалії, де кожен других залежний від м'яса, де все побудовано на матеріальній вигоді, зомбуванні, егоїзмі. І я рада, що тепер не являюсь частиною цього, зробивши свій свідомий вибір.
— завжди Ваша,
Аляска.
Аляска.
