Протягом весни я веду "війну" з собою під назвою "правильне харчування". Шукаю спосіб, який би повернув мене на шлях здорового способу життя і тримав навіки в своєму полоні. Я почала краще розуміти свій організм, змирилась з його хвилинами слабкості, дозволила собі не зважати на крихітні погрішності... Та з кожною такою "погрішністю" віддалялась від основного напрямку. Тому, вчасно це помітивши, вирішила зробити харчування темою місяця.
Мій травень розпочався зі стосу книг-енциклопедій по правильному харчуванні; фільмів, котрі мотивують життєвими історіями, де головний герой кардинально змінює свою буденність, обравши здоровий спосіб життя; корисними продуктами-замінниками на кухні. Література і кінематограф підвищили мій ентузіазм і я з небувалим заохоченням вбирала в себе все більше нової інформації. Рік тому я ретельно вивчала правильне харчування, тому наївно думала, що всіма необхідними знаннями вже володію. З кожним новим днем, з новими статтями та главами у книзі, приходило розуміння, що я помилялась. Більше того - деякі речі, в достовірності котрих я була впевнена, виявились не зовсім правильними. Як от сніданок зранку. Всім відомо, що ранній прийом їжі - це енергія на весь подальший день. Та чи дійсно це так?
Ознайомившись з декількома статтями (інформації в Інтернеті дуже мало, що лишень підтверджує мої здогадки), зрозуміла. що це "правило" можна трактувати неправильним. Після пробудження наш організм очищується, тому непотрібно забивати його їжею одразу. Краще обійтись склянкою води з лимоном, що допоможе очиститись. А сніданок (бажано із фруктів) відкласти до 11 години.
Я старалась перевчити свій організм, який рік тому звикав до ситих сніданків з вівсянки, горіхів та фруктів. Перші дні були чудовими, я дійсно не відчувала голоду і була сповнена бадьорістю. Та згодом ранки наповнились думками про їжу, почуттям непомірного голоду, і я запитала себе, чи дійсно мені це потрібно. Адже єдине правильне рішення - слухати свій організм. Мій вимагав поснідати.
До цього ж списку "думали, що правильно" можна занести багато інших продуктів: молоко, каша, вищі сорти пшениці, компоти і т.д.. І чим більше ти дізнаєшся про це все, тим страшніше стає від розуміння, що ми живемо в світі, де піклуються не про здоров'я населення, а навпаки - хочуть, аби всі хворіли, що призводить до більшої вигоди. В голові одразу виникають думки записатись в ряди сироїдів, втекти в село, де вирощувати натуральні домашні продукти на власній грядці. І ці думки заважають повноцінно жити, постійно аналізуючи, що добре, а що ні.
Мій травень розпочався зі стосу книг-енциклопедій по правильному харчуванні; фільмів, котрі мотивують життєвими історіями, де головний герой кардинально змінює свою буденність, обравши здоровий спосіб життя; корисними продуктами-замінниками на кухні. Література і кінематограф підвищили мій ентузіазм і я з небувалим заохоченням вбирала в себе все більше нової інформації. Рік тому я ретельно вивчала правильне харчування, тому наївно думала, що всіма необхідними знаннями вже володію. З кожним новим днем, з новими статтями та главами у книзі, приходило розуміння, що я помилялась. Більше того - деякі речі, в достовірності котрих я була впевнена, виявились не зовсім правильними. Як от сніданок зранку. Всім відомо, що ранній прийом їжі - це енергія на весь подальший день. Та чи дійсно це так?
Ознайомившись з декількома статтями (інформації в Інтернеті дуже мало, що лишень підтверджує мої здогадки), зрозуміла. що це "правило" можна трактувати неправильним. Після пробудження наш організм очищується, тому непотрібно забивати його їжею одразу. Краще обійтись склянкою води з лимоном, що допоможе очиститись. А сніданок (бажано із фруктів) відкласти до 11 години.
Я старалась перевчити свій організм, який рік тому звикав до ситих сніданків з вівсянки, горіхів та фруктів. Перші дні були чудовими, я дійсно не відчувала голоду і була сповнена бадьорістю. Та згодом ранки наповнились думками про їжу, почуттям непомірного голоду, і я запитала себе, чи дійсно мені це потрібно. Адже єдине правильне рішення - слухати свій організм. Мій вимагав поснідати.
До цього ж списку "думали, що правильно" можна занести багато інших продуктів: молоко, каша, вищі сорти пшениці, компоти і т.д.. І чим більше ти дізнаєшся про це все, тим страшніше стає від розуміння, що ми живемо в світі, де піклуються не про здоров'я населення, а навпаки - хочуть, аби всі хворіли, що призводить до більшої вигоди. В голові одразу виникають думки записатись в ряди сироїдів, втекти в село, де вирощувати натуральні домашні продукти на власній грядці. І ці думки заважають повноцінно жити, постійно аналізуючи, що добре, а що ні.
Не втомлююсь собі повторювати, що їжа - пальне, не більше. Їй приділяють забагато уваги, їй поклоняються, її роблять сенсом життям. Гадаю, всі розуміють, що це не правильно. Та я помітила за собою, що, вивчаючи тему харчування, найбільше думаю саме про їжу: що правильно з'їсти, що ні; що буде для мене корисним; а чи цей продукт дасть якісь вітаміни... Я поверталась до того періоду, в якому перебувала рік назад - в період зацикленості. Вчасно схаменулась. Я пропускаю щось важливе, розмірковуючи, що ж з'їсти на обід. Їжа не повинна стояти в пріоритеті, якщо тільки вона не пов'язана з професійною діяльністю.
Так, про своє здоров'я слід піклуватись, адже життя, в прямому розумінні, залежить від нього. Але не навпаки. Здоровим потрібно бути, аби використовувати в повній мірі свої можливості, бути спроможним досягнути поставленої мети, дихати на повні легені і відчувати щастя кожною клітиною.
Заганяючи себе в рамки обмежень, навряд відчуваєш радість і легкість. Лише натиск. Та не обов'язково себе суворо обмежувати, адже існують продукти-замінники, про які я вже згадувала. Це мед - замінник цукру, вівсяне борошно - замінник пшеничного, домашній майонез замість магазинного тощо. Для любителів похрумтіти недавно знайшла чудову альтернативу - хлібці ("Росток"), пресовані мюслі. Це не тільки поживно й корисно, але й справді смачно.
Моєю великою проблемою було (і залишається) солодощі. Та і тут існують варіанти, які наситять організм вітамінами, а не пустими калоріями. Так, коли на полиці кухні з'явились вівсяне (кукурудзяне/рисове/гречане) борошно і банка меду, думати про кондитерські вироби стало значно легше, адже я повністю задовольняла свої потреби ласунки. Потрібно знати міру й не переїдати, контролюючи себе.
У другій половині місяця я розпочала роботу над одним цікавим проектом, який повністю захопив мої думки, час та увагу. Початок покладений, але попереду ще дуже багато роботи. Завдяки цьому проекту зрозуміла, що означає бути повністю зайнятою і не знаходити ні хвилини на приготування корисної здорової страви. Все те, від чого я втікала на початку травня, повернулось. Важливо в такі моменти не злитись на себе і пробачати. адже нічого страшного не сталось. Такі періоди зривів теж потрібні. Раніше через них я втрачала сили, віру в себе й дедалі більше віддалялась від здорового способу життя за власною ініціативою. Зараз ж я просто про ці зриви забуваю і повертаюсь на правильний шлях, наче нічого і не сталось. Дозволяю собі той чи інший продукт, який хоч і користі організму не принесе, проте підвищить мені настрій. Головне не забувати, що потрібно вживати багато овочів і фруктів, і саме вони мають формувати основний раціон.
Місяць закінчився, але тему харчування я вирішила продовжити ще й на червень. Відчуваю, що не все витиснула і ще стільки всього хочеться спробувати, підійшовши більш організовано та відповідально. Отож, попереду тиждень без цукру, тиждень веганства і тиждень сироїдництва.
Так, про своє здоров'я слід піклуватись, адже життя, в прямому розумінні, залежить від нього. Але не навпаки. Здоровим потрібно бути, аби використовувати в повній мірі свої можливості, бути спроможним досягнути поставленої мети, дихати на повні легені і відчувати щастя кожною клітиною.
Заганяючи себе в рамки обмежень, навряд відчуваєш радість і легкість. Лише натиск. Та не обов'язково себе суворо обмежувати, адже існують продукти-замінники, про які я вже згадувала. Це мед - замінник цукру, вівсяне борошно - замінник пшеничного, домашній майонез замість магазинного тощо. Для любителів похрумтіти недавно знайшла чудову альтернативу - хлібці ("Росток"), пресовані мюслі. Це не тільки поживно й корисно, але й справді смачно.
Моєю великою проблемою було (і залишається) солодощі. Та і тут існують варіанти, які наситять організм вітамінами, а не пустими калоріями. Так, коли на полиці кухні з'явились вівсяне (кукурудзяне/рисове/гречане) борошно і банка меду, думати про кондитерські вироби стало значно легше, адже я повністю задовольняла свої потреби ласунки. Потрібно знати міру й не переїдати, контролюючи себе.
У другій половині місяця я розпочала роботу над одним цікавим проектом, який повністю захопив мої думки, час та увагу. Початок покладений, але попереду ще дуже багато роботи. Завдяки цьому проекту зрозуміла, що означає бути повністю зайнятою і не знаходити ні хвилини на приготування корисної здорової страви. Все те, від чого я втікала на початку травня, повернулось. Важливо в такі моменти не злитись на себе і пробачати. адже нічого страшного не сталось. Такі періоди зривів теж потрібні. Раніше через них я втрачала сили, віру в себе й дедалі більше віддалялась від здорового способу життя за власною ініціативою. Зараз ж я просто про ці зриви забуваю і повертаюсь на правильний шлях, наче нічого і не сталось. Дозволяю собі той чи інший продукт, який хоч і користі організму не принесе, проте підвищить мені настрій. Головне не забувати, що потрібно вживати багато овочів і фруктів, і саме вони мають формувати основний раціон.
Місяць закінчився, але тему харчування я вирішила продовжити ще й на червень. Відчуваю, що не все витиснула і ще стільки всього хочеться спробувати, підійшовши більш організовано та відповідально. Отож, попереду тиждень без цукру, тиждень веганства і тиждень сироїдництва.
— завжди Ваша,
Аляска.
Аляска.
