Хоч з моменту випуску другого номеру føle пройшла половина жовтня, однак не відзвітувати про цю подію тут, я собі дозволити не можу. Отож, 1 жовтня ми представили осінній випуск, в якому зібрали чимало любові до своєї роботи, бо ж коли хобі - робота, то хіба можна її не любити?; цікавих історій, як про успіх, так і про невдачі, які принесли свої корисні плоди у вигляді досвіду та розуміння, що потрібно знайти баланс між роботою та відпочинком; поспілкувались з людьми з різних областей діяльності, які не могли залишити читачів журналу без дружніх порад; розповіли про видатних осіб, котрі своїм прикладом неабияк мотивують.
В цьому випуску багато любові, творчості та осені. Ниткою, що зв'язує всі матеріали воєдино, являється тема номеру - власна справа. Кондитери, ілюстратори, дизайнери, музиканти, поети, фотографи та інші, не менш чудові та амбіційні, діляться своєю пристрастю. На сторінках ви можете зустріти Настю Ганджу, засновницю "Настя Спекла", з якою я потеревенила в рамках "Знайомство місяця", та спробувати 2 неймовірні рецепти, якими вона з радістю поділилась; послухати історію Ольги Сухарьової, повну відвертості та чесності; побути наодинці з Володимиром Понкіним, який пригадає своє дитинство; дізнатись про правила та принципи Поліни Бржезинської, котра ділиться шаленим позитивом та енергією у своїх відео; поглибитись у блогосферу зі Стешою Виноградовою; помилуватись фотознімками Даші Меньщикової; відкрити для себе бородатих ляльок; пірнути у світ акварелі та квітів, які ніколи не в'януть... Ми вклали в ці 212 сторінок так багато. І я щиро надіюсь, що за їх читанням можна забути про всі непорозуміння та внутрішні конфлікти, а насолоджуватись текстом й знімками.
Мені так приємно від розуміння, що ми йдемо далі, розвиваємось, з кожним новим випуском створюємо більш якісний контент. Попереду ще так багато роботи, але я неймовірно вдячна за той ранок, коли прийшла ідея, а разом із нею - шлях та люди.
Важко у повній мірі усвідомити, що пройшло вже більше 4 місяців від запуску проекту. Проекту, який став чимсь значно більшим. Це те, чим я дихаю вже як півроку, що мене наповнює і стимулює на вихід із зони комфорту. Я відчуваю себе інтровертом і те, щоб запрошувати незнайомців, людей, якими захоплюєшся крізь монітор, - виклик для мене. Були відмови, було ігнорування, але пишаюсь виконаною роботою, кожною складовою журналу та своєю командою. Схрестимо пальці, щоб ці слова я писала щоразу у ось таких звітах. Тепер я чітко бачу, якою має бути робота - від неї потрібно кайфувати. І хоча поки що це лише захоплення, але то таке щастя - бачити, як мрія росте на твоїх очах, просинатись із бажанням бути продуктивним, спілкуватись із тими, з ким і не наважувався подумати, що перекинешся бодай словом. Любити і бути вдячним кожному, хто має відношення до føle.
В цьому випуску багато любові, творчості та осені. Ниткою, що зв'язує всі матеріали воєдино, являється тема номеру - власна справа. Кондитери, ілюстратори, дизайнери, музиканти, поети, фотографи та інші, не менш чудові та амбіційні, діляться своєю пристрастю. На сторінках ви можете зустріти Настю Ганджу, засновницю "Настя Спекла", з якою я потеревенила в рамках "Знайомство місяця", та спробувати 2 неймовірні рецепти, якими вона з радістю поділилась; послухати історію Ольги Сухарьової, повну відвертості та чесності; побути наодинці з Володимиром Понкіним, який пригадає своє дитинство; дізнатись про правила та принципи Поліни Бржезинської, котра ділиться шаленим позитивом та енергією у своїх відео; поглибитись у блогосферу зі Стешою Виноградовою; помилуватись фотознімками Даші Меньщикової; відкрити для себе бородатих ляльок; пірнути у світ акварелі та квітів, які ніколи не в'януть... Ми вклали в ці 212 сторінок так багато. І я щиро надіюсь, що за їх читанням можна забути про всі непорозуміння та внутрішні конфлікти, а насолоджуватись текстом й знімками.
Мені так приємно від розуміння, що ми йдемо далі, розвиваємось, з кожним новим випуском створюємо більш якісний контент. Попереду ще так багато роботи, але я неймовірно вдячна за той ранок, коли прийшла ідея, а разом із нею - шлях та люди.
Важко у повній мірі усвідомити, що пройшло вже більше 4 місяців від запуску проекту. Проекту, який став чимсь значно більшим. Це те, чим я дихаю вже як півроку, що мене наповнює і стимулює на вихід із зони комфорту. Я відчуваю себе інтровертом і те, щоб запрошувати незнайомців, людей, якими захоплюєшся крізь монітор, - виклик для мене. Були відмови, було ігнорування, але пишаюсь виконаною роботою, кожною складовою журналу та своєю командою. Схрестимо пальці, щоб ці слова я писала щоразу у ось таких звітах. Тепер я чітко бачу, якою має бути робота - від неї потрібно кайфувати. І хоча поки що це лише захоплення, але то таке щастя - бачити, як мрія росте на твоїх очах, просинатись із бажанням бути продуктивним, спілкуватись із тими, з ким і не наважувався подумати, що перекинешся бодай словом. Любити і бути вдячним кожному, хто має відношення до føle.
фото: @danasaparova @jm_submarine @thewestofhell @valeria_november
— завжди Ваша,
Аляска
