Хоча до Нового Року і залишається ще половина місяця, але це не стає на заваді, аби починати підбивати підсумки. Більш широкий і детальний опис подій за рік появиться наприкінці грудня, а поки поговоримо про те, що на перший погляд здається несуттєвим, проте може вплинути та змінити так багато. 2014 був багатим на відкриття як і в кіноіндустрії, так і в світі книг, серіалів та особливо музики. Ці складові лише підсилили незабутність року, що минає, та зробили його по-справжньому дивовижним. В запасі ще є 2 тижні, які можуть познайомити з новими вражаючими картинами. Проте ті, що наведені нижче в дописі, засіли глибоко у свідомості, сколихнули думки та залишаються незабутніми. Саме про них я і хочу коротко розповісти й, можливо, підштовхнути Вас до ознайомлення.
❶ "Рецепти щастя", Ельчін Сафарлі.
Обожнюю Сафарлі кожною клітиною. Він той, хто відчуває жінок, майстерно викладаючи на папір їхні думки, вагання, а головне - почуття. Мене завжди бентежило питання про те, чи існує книга, яка перевернула би світогляд та змусила б поглянути на звичні речі під іншим кутом. Прочитавши "Рецепти щастя", зрозуміла - вона існує. Ця книга стала одним з важливих етапів мого пошуку власного "Я". Зараз більш чітко уявляю, чого хочу від життя і Ельчін своєю книгою показав, що я знаходжусь на вірній стежині свого довгого шляху. Я взялась за новий твір Сафарлі, не розуміючи навіть приблизно, що приховується на сторінках. Кожна його книга била по болючому, але одночасно загоювала рани. Не думала, що "Рецепти щастя" будуть вагомо відрізнятись від попередніх книг автора. Та помилятись іноді буває солодко. Ельчін почав говорити про більш суттєвіші речі: самопізнання. Сама назва "Рецепти щастя" буквально те і означає. І я безмежно вдячна улюбленому східному письменнику за те, що він поділився власним досвідом. Ця книга не лише являється фаворитом серед книг цього року, але й серед всіх інших, раніше прочитаних.
❷ "Кради як художник", Клеон Остін
Про цю книгу я вже писала більш детальніше.
Я постійно надихалась іншими творчими особистостями, проте не наважувалась на перший крок. Не хотілось брати чужу ідею та реалізувати її. Однак, її можна інтерпретувати. По своєму. І хтозна до чого це призведе.
Я постійно надихалась іншими творчими особистостями, проте не наважувалась на перший крок. Не хотілось брати чужу ідею та реалізувати її. Однак, її можна інтерпретувати. По своєму. І хтозна до чого це призведе.
Потрібно вчитись - невпинно, жадібно, поглинаючи все навколо. Гідний витвір не народиться з першої спроби, адже всі знають, який виходить перший млинець. Важливо не втрачати запалу й ідеї, постійно її нотуючи та невгамовно пробувати втілювати в реальність, навіть якщо результат не буде таким грандіозним, як Ви цього очікували. Не бійтесь робити невірні кроки. Всі ми помиляємось, однак з цими помилками приходить головне - мудрість.
❸ "Навіщо ми пишемо?", Мередіт Маран
Ця книга - така собі збірка з порад відомих письменників. Тут вони розказують про власний досвід, розкривають секрети успіху, пускають нас у власний світ створення книги, а головне - відповідають на найсуттєвіше запитання всієї книги: навіщо ми пишемо? Ті, хто пробував написати власний роман точно знає наскільки це складний і трудомісткий процес. Все не так просто, як може здатись - ти сідаєш, починаєш писати і вуаля - книга готова. Насправді ж процес написання потребує неабиякого терпіння, віри у себе та сумління. Книга Мередіт Маран складається з 20 інтерв'ю, де кожен із авторів бестселерів вчить нас, що не потрібно дозволяти собі здаватись, а писати, писати і ще раз писати! На власному прикладі вони показують, що можливо все. Потрібно лишень захотіти та вперто рухатись до бажаного результату.
❹ "Загублена", Джиліан Флінн
Чи можете Ви довіряти своїй близькій людині? Чи можете бути повністю впевненим, що він відвертий і нічого не приховує від Вас? Не збирається Вас підставити. Викрасти. Вбити.
Я не надто сильно люблю детективи, взялася за даний твір з однієї причини - екранізація (яка, слід відмітити, повністю виправдала мої чималі сподівання). Готова закластись, Ви знаєте як це буває - прочитавши перші рядки, мимоволі випадаєш з буденності, повністю заглибившись у світ, створений автором. Флінн справжній геній письменства! Анітрохи не боюся "розкидатися" подібними заявами, бо це справді так. Хоч пройшло достатньо часу, як я ознайомилась з "Загубленою", але й досі дивуюся, як їй вдалося продумати все настільки детально, ретельно, а головне - логічно. Скільки сил, терпіння потрібно було витратити, розраховуючи кожен крок! Бездоганна робота. Це, напевно, перший випадок, коли прочитавши всього одну книгу, я готова внести письменника в особистий список "улюблених".
Я не надто сильно люблю детективи, взялася за даний твір з однієї причини - екранізація (яка, слід відмітити, повністю виправдала мої чималі сподівання). Готова закластись, Ви знаєте як це буває - прочитавши перші рядки, мимоволі випадаєш з буденності, повністю заглибившись у світ, створений автором. Флінн справжній геній письменства! Анітрохи не боюся "розкидатися" подібними заявами, бо це справді так. Хоч пройшло достатньо часу, як я ознайомилась з "Загубленою", але й досі дивуюся, як їй вдалося продумати все настільки детально, ретельно, а головне - логічно. Скільки сил, терпіння потрібно було витратити, розраховуючи кожен крок! Бездоганна робота. Це, напевно, перший випадок, коли прочитавши всього одну книгу, я готова внести письменника в особистий список "улюблених".
❺ "Записки на гітарі", Мері Амато
Бажаючі можуть прочитати рецензію. Відкрила книгу Мері Амато, щоб згаяти один вечір, тому нічого грандіозного не очікувала від неї. Однак історія виявилася не тільки чудовою, але й досить близькою. Піднято важливі питання, одне з яких - право вибору підлітка. Кожному з нас важливо знайти себе, зрозуміти хто він є і чим йому займатися надалі. Складно відкинути на задній план міркування батьків і близьких про те, яке життя вони бажають. Зробити вибір власноруч. "Записки на гітарі" попалися мені на початку року і я була впевнена, що це буде моєю найулюбленішою книгою (потім я натрапила на "Рецепти щастя"). Не можу сказати, що ця книга неймовірна цікава, захоплююча, чи динамічна. Мені більш важлива атмосферність, а тут нею можна захлеснутись. Доходило до того, що я лежала і просто обіймала свою читалку від того, наскільки мені подобається написане. Книга, яка спонукає до дії. Прочитавши її, хочеться творити, а не сидіти на місці, коли твоє життя повільно проходить повз.
❻ "Колекціонер", Джон Фаулз
Книга, що не виходить з голови. Мене важко здивувати якимсь потворним вчинком, що віддає божевіллям. Подібні жахіття нас оточують постійно, просто ми або відмовляємось їх бачити, або перестаємо бачити в цьому щось дике. По телевізійним новинам через кожний третій ролик йде мова про збочення, Інтернет кишить спотвореними пропозиціями, на які гидко дивитись... У сучасних умовах важко здивувати незбагненим. Але незважаючи, що роман був написаний в далекому 1963 році, він досі бентежить, колише свідомість й безперестанку подає запитання: "Невже таке можливо?"
Джон Фаулз показує нам одну і ту ж ситуацію із 2 сторін - викрадача та жертви. Дивовижно, але поступово пронизуєшся симпатією до обох героїв, але одночасно і зневажаєш кожного по-своєму. Фінал викликає шалений подив та шок. Таке закінчення точно не зникне з пам'яті, за що ця книга мені подобається ще більше.
Улюблена кінострічка. Інтуїція, яка надзвичайно рідко помиляється, говорить, що це не зміниться ні через рік, ні через 5, 10... Це той фільм, який я би радила подивитись абсолютно кожному, але водночас і включала в собі жадібність, тому що це справжній скарб. "В диких умовах" - екранізація книги Джона Кракауэра "Назустріч дикій природі". Сама історія написана на реальній основі. Крістофер Маккендлесс - той, хто поставив духовну цінність вище матеріальної, хто був сміливий духом і кинув своє звичне оточення, рідних, друзів, та відправився на Аляску. Надзвичайно зворушлива історія, котра точно змусить Вас засумніватись у власних рутинних справах і почати рухатись до власної мрії.
Книга, яка лягла в основу фільму, теж входить, як Ви могли помітити, в мої фаворити. Сама історія "дивовижної Емі" і підозрілого Ніка захопила мене з головою. Після прочитання, виникало чимало сумнівів на рахунок того, чи вийде екранізація "правильною" - в дусі книги. Хотілось, щоб всі ключові моменти були збережені, щоб в середині картини виник непосильний шок і жах від того, що відбувається.
Фільм триває 2 з половиною години, що доволі багато. Незважаючи на це, час пройшов миттєво, я була поглинута в події, котрі розгортаються на екрані, незважаючи на те, що мені вже відомий фінал. Адаптація на висоті. Тут видно колосальні старання сценаристів, режисера, усіх тих, хто доклав зусилля, аби ми змогли побачити результат на великому екрані. Візуалізувати картинку, яка виникла в нашій свідомості при читанні. І, звичайно, слід відмітити акторський склад, який вписався в свої образи і передав персонажів в повній мірі.
Знав би хтось, як сильно мені подобаються подібні історії. Начебто не з новим сюжетом, але з оригінальним втіленням і креативним баченням. Кінцівка теж нетипова, що спочатку дико розлютило і трохи розчарувало, але потім прийшло розуміння.
Той випадок, коли навіть нічого не хочеться розповідати про сюжет - просто подивіться. Перед вами розкриються вулиці Нью-Йорка, набір музичних інструментів, чудові персонажі і чарівні голоси. Мені сподобалося, що тут музична індустрія показана в трохи в іншому світлі. Фільм служить нагадуванням, що пісні пишуться не для заробляння грошей та інших поверхневих речей. Потрібно подивитися глибше, знайти головне. Тому фінал кінострічки себе повністю виправдовує, хоч і залишає після себе знаки питань.
Один з останніх фільмів, який заставив мене пустити сльозу. Істинно легендарний фільм. Хоч він і знятий у 1985 році, але питання, піднесені в ньому, залишаються досі актуальними. 5 підлітків, що були змушені відбувати покарання у вихідний та провести цілий день в оточенні один одного. Абсолютно різні люди, у кожного своє бачення життя й цінності. Проте поволі вони пізнають один одного краще, розкриваються й говорять про те, чого їм дійсно хочеться.
Обов'язковий до перегляду.
Рік був багатим на адаптації книг, але "Якщо я залишусь" знаходилась в кінці списку очікувань. Перша книга Гейл Форман не виправдала моїх сподівань, що не можу сказати про продовження. Саме через "Куди вона пішла" – 2 книгу, я вирішила дати фільму шанс. Незважаючи на всю нереальність подій, найбільше мене вразили здорові стосунки між героями. Без запаху цукрової вати, від якої пече в горлі. А справжні. Чудовий каст, виконання композицій, підібрані саундтреки... Все це вносить фільм в цьогорічний топ-5.
Якби я складала список фільмів, котрі зобов'язаний переглянути кожен, то "Земляни" був би одним з перших у довгому переліку. Ця документальна картина дала більш повне усвідомлення вегетаріанства та чітко сказала: "Ти на вірному шляху". Те, що розкривається в цій кінострічці не може не зачепити. Знаю, що завдяки цьому фільму багато людей перестають вживати тваринну їжу. Не даремно картину забороняють транслювати і не даремно про неї гучно говорять. Просто подивіться і, надіюсь, все зрозумієте без слів.
Один з останніх фільмів, який заставив мене пустити сльозу.
Джон Фаулз показує нам одну і ту ж ситуацію із 2 сторін - викрадача та жертви. Дивовижно, але поступово пронизуєшся симпатією до обох героїв, але одночасно і зневажаєш кожного по-своєму. Фінал викликає шалений подив та шок. Таке закінчення точно не зникне з пам'яті, за що ця книга мені подобається ще більше.
❶ "В диких умовах"
❷ "Загублена"
Фільм триває 2 з половиною години, що доволі багато. Незважаючи на це, час пройшов миттєво, я була поглинута в події, котрі розгортаються на екрані, незважаючи на те, що мені вже відомий фінал. Адаптація на висоті. Тут видно колосальні старання сценаристів, режисера, усіх тих, хто доклав зусилля, аби ми змогли побачити результат на великому екрані. Візуалізувати картинку, яка виникла в нашій свідомості при читанні. І, звичайно, слід відмітити акторський склад, який вписався в свої образи і передав персонажів в повній мірі.
❸ "Хоч раз в житті"
Той випадок, коли навіть нічого не хочеться розповідати про сюжет - просто подивіться. Перед вами розкриються вулиці Нью-Йорка, набір музичних інструментів, чудові персонажі і чарівні голоси. Мені сподобалося, що тут музична індустрія показана в трохи в іншому світлі. Фільм служить нагадуванням, що пісні пишуться не для заробляння грошей та інших поверхневих речей. Потрібно подивитися глибше, знайти головне. Тому фінал кінострічки себе повністю виправдовує, хоч і залишає після себе знаки питань.
❹ Клуб "Сніданок"
Обов'язковий до перегляду.
❺ "Якщо я залишусь"
❻ "Земляни"
Один з останніх фільмів, який заставив мене пустити сльозу.
Про музику не говорять - її пропускають крізь себе і насолоджуються відчуттями. Я зібрала в одну збірку саундтреки 2014 року, які зробили його більш мелодійним і дивовижним. Також 8 виконавців (в 5 не вмістились, бо кожен заслуговує уваги), які я відкрила за цей невеликий період, а також ті, які приємно здивували своїми новими композиціями.
❶ Wolf Colony
❷ Lorde
❸ Milky Chance
❹ BANKS
❺ Years&Years
❻ The Neighborhoods
❼ Lykke Li
❽ Lana del Rey
<
Цього року мій внутрішній серіальний задрот спав міцним сном. Але воно й на краще - адже з'явилось більше часу, який залишилось тільки навчитись раціонально використовувати. Новинок, які мені найбільше запам'ятались не так багато. Більше уваги я приділила тим серіалам, які вже дивлюсь не один рік. Про те є і цікаві знахідки.
❶ Бруклін 9-9
❷ Повелитель Сонця
❸ 2 дівчини без копійчини
❹ Як уникнути покарання за вбивство
— завжди Ваша,
Аляска.
